немецкий язык

Особенностью немецкого является возможность из нескольких слов или словосочетаний образовывать одно слово.
z.B. der Lieblingsfilm – любимый фильм
das Geburtstagsgeschenk – подарок на День рождения

Предлоги Prӓpositionen В немецком языке различают следующие группы предлогов:

Nicht отрицает все предложение, глагол или существительное с определенным артиклем.
- При отрицании предложений с правильным порядком слов (глагол на второй позиции) nicht стоит в конце предложения.
Ich esse die Suppe nicht.
Unser Vogel singt heute nicht.

Артикль може бути відсутнім у наступних випадках:
- перед власними іменами, що не мають означення: Heute ist Georg schon gesund.
Ich wohne in Berlin.
Але: Das moderne Berlin ist sehr schön.

Окрім свого основного значення «залишати, забувати» дієслово lassen має модальне значення і при цьому вживається у формі інфінітива без частки zu. Цікаво, що і Партіцип ІІ, в таких часах як Перфект і Плюсквамперфект має форму lassen, а не gelassen.

В інфінітивних зворотах, як ви вже здогадались, обов’язковим до використання є інфінітив (початкова форма дієслова), крім нього використовуються також деякі прийменники. Таких зворотів існує три: - um + zu + інфінітив (для того, щоб….) - називає ціль, намір виконання певної дії, а також бажання: Ich gehe zur Post um den Brief zu schicken (Я йду на пошту для того, щоб відправити листа)

В німецькій мові існує два типи інфінітиву: інфінітив І (все інфінітив) та інфінітив ІІ (або інфінітив перфект).Фактично, в реченні інфінітив може виступати підметом, частиною присудка, а також додатком, обставиною і означенням. В реченні ми можемо спостерігати вживання інфінітива з часткою zu і без неї. Інфінітив без частки zu вживається в наступних випадках:

Перше що лякає всіх бажаючих вивчати німецьку мову це означені артиклі без яких ніяк не існують іменники! Їх лише три:  der, dieі das для позначення роду іменника, чоловічого, жіночого відповідно. Насправді ж існують деякі секрети які допоможуть і початківцям і впевненим користувачам мови.

können:
Fähigkeit: Ich kann schwimmen.
Möglichkeit: Im Bodensee kann man schwimmen.
Erlaubnis: Du kannst bis 24.00 Uhr bei der Party bleiben. (=dürfen)
Höfliche Frage: Kann ich Ihnen helfen?

Переходные глаголы (vt – transitives Verb) — это глаголы, требующие дополнения в аккузативе без предлога (т. е. прямого дополнения).
Der Vater legt das Baby ins Bett. — Отец кладет ребенка в постель.
Переходные глаголы могут иметь второе дополнение в дативе или дополнение с предлогом.